Приказки та прислів’я про природу і погоду
Зимнє тепло, як мачушине добро. *** Восени ложка води, а цебер грязі. *** Взимку сонце крізь плач сміється. *** Так тепло, як циганові під шатром. *** Такий мороз, аж зорі… Читати далі »
Зимнє тепло, як мачушине добро. *** Восени ложка води, а цебер грязі. *** Взимку сонце крізь плач сміється. *** Так тепло, як циганові під шатром. *** Такий мороз, аж зорі… Читати далі »
Ані пари з уст (мовчати). *** Бентежити кров (викликати неспокій, Тривогу). *** Блудити словами (говорити безтямно, Марити). *** Вийняти з уст (примусити когось Розповісти). *** Голубити словами (ніжно говорити). ***… Читати далі »
Без олії в голові (не дуже розумний). *** Викинути колінце (робити вигадливі рухи; зробити щось надзвичайне або пусте). *** Глузд за розум заходить (не може тверезо мислити, діяти). *** Гнути… Читати далі »
Рана загоїться, зле слово — ніколи. *** Удар забувається, а слово пам’ятається. *** Слово не стріла, а глибше ранить. *** Обмова — полова: вітер її рознесе, Але й очі засипле…. Читати далі »
Хворому і багатство не миле. *** Подивись на вид та й не питай Про здоров’я. *** Плохеньке порося і в петрівку мерзне. *** Здоров’я маємо — не дбаємо, А стративши… Читати далі »
Бережи час — його за гроші не купиш. Згаяного часу і конем не наздоженеш. *** Час все лікує. *** Час, як вода, все йде вперед. *** Не тим час дорогий,… Читати далі »
Хто людей питає, той і розум має. *** Розумного пошли — одне слово скажи, Дурня пошли — три скажи та й сам За ним піди. *** Розумному натяк, дурному кийок…. Читати далі »
Рибам — вода, птахам — повітря, А людині — вся земля. *** Людина не ангел. *** Тричі людина дивна буває: родиться, жениться, помирає. *** Родився — малий, виріс дурний, Помер… Читати далі »