Author Archives: Gowa

Маяло житечко, маяло, Як у полі стояло; А тепер не буде маяти, А буде в стодолі лежати. До межі, женчики, до межі, Бо мої пиріжки у дежі. До краю, женчики,… Читати далі »

А в нашого господаря мальована призьба, Сіло собі кругом столу женчиків із триста. Женці гожі, женці гожі, жінки й молодиці, А дівчата кучеряві, хлопці чорнобривці.

В моєї родини жито та пшениця, В мене, нещасної, кукіль та метлиця. В моєї родини коші та підкопи, В мене, нещасної, лиш чотири снопи. В моєї родини женці поле вкрили,… Читати далі »

Котився віночок по полю Да просився в женчиків додому; «Ой додому, женчики, ходіте, Да мене у стодолу візьміте. Нехай же я в стодолі спочину, А восени знову па поле вплину…. Читати далі »

Да вже сонце котиться, Нам додому хочеться. Ой час і пора нам до куреня; Ой час і давно, А ми не йдемо, Приказу ждемо Од пана свого.

Косить ранком на зорі. Вийшли в поле косарі. Ей нуте, косарі, що нерано почали; Хоч нерано почали, та багато утялиі До обіду покосили, Гострі коси притупили. Ей нуте, косарі, що… Читати далі »

Вийди, Раздиие, до Нас, Відбери Війок від Нас. Не вийдеш викупити, Підемо Го пропити. Проп’ємо Вінок Кругленький За Медок Солоденький, І з Перцем Оковиту, Слив’янку Соковиту. А Наш Вінок Красний,… Читати далі »

А у лісі оживки, ожинки, ожинки, оживки, В вашім селі обжинки, обжинки, обжинки. Дожали ми зарання, зарання, Заріжте вам бараавя, барання. Розказала вам дівка, нам дівка, нам дівка, Де схована… Читати далі »