Category Archives: Приказки та прислівя

Рана загоїться, зле слово — ніколи. *** Удар забувається, а слово пам’ятається. *** Слово не стріла, а глибше ранить. *** Обмова — полова: вітер її рознесе, Але й очі засипле…. Читати далі »

Не було добра змалку, не буде Й до останку. *** Така біда, що хоч з мосту та в воду. *** Як одна біда йде, то й другу за собою веде…. Читати далі »

На злодієві й шапка горить. *** Злодій — що заєць: і тіні своєї боїться. *** Знає кішка, чиє м’ясо з’їла. *** Хапун такий, що й з рідного батька здере. ***… Читати далі »

Березова каша (покарання різками). *** Бодай мого батька мордувало (вираження Незадоволення, роздратування). *** Брати за зябра (притискати когось). *** Брати за печінки (злити когось, Дошкуляти). *** Брати на Бога (кепкувати,… Читати далі »

Хто людей питає, той і розум має. *** Розумного пошли — одне слово скажи, Дурня пошли — три скажи та й сам За ним піди. *** Розумному натяк, дурному кийок…. Читати далі »

Правда суду не боїться. *** З пісні слова не викинеш. *** Мужича правда є колюча, а панська на всі боки гнуча. *** Все минеться, одна правда лишиться. *** Вивели його… Читати далі »