Велетні-людоїди, що відрізняються вечуваною жорстокістю. Мають вигляд вкритої шерстю людини із собачою головою, одним оком посеред чола, іноді з рогом. За переказами, живуть десь у Туреччині чи на краю землі…. Читати далі »

Різновид злого духа, що, як зірка, падає з неба та відвідує людей, набираючи вигляду рідних, близьких, коханих. Вірять, що його можна "дістати" з великої туги за покійною людиною. Втілившись в… Читати далі »

Дитина, підмінена нечистою силою. Українці вірять, що дика баба чи богиня може викрасти людське немовля, підкинувши  натомість своє. Впізнати одмінка можна за мішкуватою будовою тіла (маленька голова, велике черево, тонкі… Читати далі »

Злі демонічні істоти, яким народна уява приписує здатність відбирати в людини, особливо в маленьких дітей, сон. Тому часто діточки Й плачуть уночі, не маючи змоги солодко заснути. Як втілення душ… Читати далі »

Спочатку — міфічна богиня зла. Пізніше образ мари почав уособлювати хворобливий, тривожний, неспокійний сон. Мислиться страшною істотою жіночої статі, нічним привидом, що насідає на сонну людину, а коли та прокидається,… Читати далі »

Популярний персонаж української демонології, а також фольклору, в якому злилися язичницькі, християнські та середньовічні фантастичні мотиви. Змію притаманне зловороже ставлення до людей (він зваблює дівчат і жінок, вбиває чоловіків, спалює… Читати далі »

Найчастіше народна уява змальовує їх у вигляді дідків-жебраків або маленьких незрозумілої форми й виду ненажерливих істот. Вважається, що там, де оселяться злидні, надовго запанує крайня бідність: багатство — дочасне, а… Читати далі »

Фантастично-поетичний образ, який у повір’ях українців ототожнюється із щастям. Побутують і відповідні повір’я про недолю та нещастя. Найчастіше доля змальовується в образі жінки, панича, незнайомця тощо. Щаслива доля — приємна… Читати далі »