Козацька рада Найважливішим звичаєм була рада — зібрання всіх козаків, де вирішувалися справи війська. Тут обирали отамана, ухвалювали рішення про походи й судили порушників. Рада символізувала рівність і братерство, адже… Читати далі »
Урядили молодого – вивели до порога Мати молодого напинає на нього вивернутого вовною наверх кожуха й обсипає зерном і дрібними грішми — виряджає сина. Молодий у супроводі весільного почту їде… Читати далі »
Смерть звістки не посилає Раніше, коли вмирала людина, на вікна хати, де лежав небіжчик, вивішували білі хустки чи перемітки. Це мало бути знаком для всіх родичів та односельців. Серед українців… Читати далі »
Де мруть,там і плачуть На час похорону дівчата, за народним звичаєм, повиннії іюзпустити волосся, чоловіки — ходити без головних уборів Коли приходять до хати небіжчика, читають "Отче наш", цілують покійному… Читати далі »
Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні Проща — один із найдавніших поховальних обрядів. Вів виконується перед тим, як покійника несуть на цвинтар. Перед домовиною, що П ставлять на подвір’ї,… Читати далі »
Померлого плачем не воскресиш Поховальні голосіння (тужіння, плачі, заведини, приказування, причитування, йойкання) є чи не найхарактернішими з родннопо-обрядових жанрів. Первісно голосіння мали характер магічного замовляння. Вони були невід'ємним атрибутом обряду… Читати далі »
Якби не вмирали, то небо б підпирали Нарешті розглянемо останній тип сімейних обрядів І зви чаїв, пов’язаний тепер уже із сумними подіями в людському бутті. Хоча це доволі відносне поняття… Читати далі »
Пісня і без перцю дійде до серця Яке ж весілля без пісень?! Інша справа, що співають як веселих, так і сумних, адже хоч для дівчини весілля — це щаслива зміна… Читати далі »